Сьогодні виповнюється 90 - та річниця Блаженної пам'яті Слуги Божого Отця Ісидора Дольницького.

Сьогодні виповнюється 90 - та річниця Блаженної пам'яті Слуги Божого Отця Ісидора Дольницького.
Отець Ісидор народився 21.02.1830 р. в м. Залізці Бродівського повіту. З 1845 р. здобував богословську освіту у Римі, а 13.04.1856 р. був рукоположений на священика та призначений сотрудником при соборі св. Юрія.
Через глибоку духовність і музичний талант з 1857 р. навчав вихованців Грецької Колегії св. Атаназія у Римі церковного обряду та співу, а також дияконував при Папі Пієві IX.
У 1877 р. призначений духівником Львівської Духовної Семінарії. У 1885 р. заснував Братство “Введення в Храм Пресвятої Богородиці”, написав Акафісти св. Йосифу Обручнику, свв. Иоакимові та Анні, св. Иоанові Богослову, видав “Устав богослужень”.
Як активний член Львівського Собору 1891 р. опрацював трактати, які стали основою Соборових рішень. 1914 р. помилково заарештований мадярами та засланий у концтабір Талергоф (Австрія). На той час Отцю було 84 роки. В кінці 1915 р. повернувся до Львова й до кінця життя був духівником Семінарії та монастиря сестер ЧСВВ. Помер 22.03.1924 р. в опінії святості та похований на Личаківському кладовищі. Його беатифікаційний процес відкритий 22.03.2007 р.
"Пам'ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру " (Євр. 13,7)

Біографія Слуги Божого о. Ісидора Дольницького

О. Ісидор Дольницький народився 21 лютого 1830 року в священичій сім'ї. Після закінчення церковної школи, батьки віддають його на науку до гімназії (німецької) у Тернополі. Там малий Ісидор був лише два роки, оскільки за стараннями вітчима в 1845 році митрополит Левицький посилає його до Риму на науку і виховання у Грецьку Колегію святого Атаназія, де Ісидор старанно вивчає богословські науки.

Після закінчення богословської науки, він повертається до рідної Галичини. Тут 13 квітня 1856 року він приймає Тайну Священства з рук кардинала Левицького у безженному стані. В швидкому часі був призначений сотрудником при Архикатедральному соборі святого Юрія, що у Львові, де ревно та плідно працює, зокрема у душпастир'юванні, а особливо підносить величність богослуження через духовні науки та мелодійний спів. Наступного 1857 року за благословенням Кардинала Левицького знову повертається до Риму, для того, щоб навчати церковного обряду та співу вихованців у Колегії святого Атаназія. У Римі також о. Ісидор займається науковою працею, а саме розшукує давні грецькі типікони, виписує з них найголовніші частини. І так накопичивши дорогоцінного матеріалу, згодом використає його для, щоб видати єдиний Типик для нашого духовенства, який би опирався на взірцеві норми грецького уставу.

Завдяки своїй побожності та музичному вмінню, Папа Пій IX призначає Ісидора своїм дияконом.

У 1877 році о. Ісидор стає духівником у Львівській Духовній Семінарії. Плідно працюючи з семінаристами невдовзі у 1883 році за благословенням і вказівками преосв. Митрополита Сильвестра засновує „Братство Введення Пресвятої Богородиці".

Період кінця 90 рр. XIX ст. для о. Ісидора знаменується надзвичайною творчістю. Він пише нові акафісти та служби серед яких Акафіст св. Йосифові Обручнику (1907), а далі акафісти святим Иоакимові та Анні (1909), святому Йоанові Богослову (1910). У 1899 видає „Устав богослужень".

У 1891 році у Львові відбувся собор, який став одним з найкращих соборів Католицької Церкви. Важливий внесок у цій роботі зробив о. Ісидор Дольницький як один з членів передсоборової комісії. З його рук вийшли великі опрацьовані трактати, які згодом ухвалив синод і прийняв у рішення. Твори Дольницького: IV - „Про вселюдне почитання Бога" (чинності і рішення собору. С. 108-153); V - „Про Святі Літургії" (с. 153-182); VI - „Про храми, посвячені Службі Божій" (с. 182-189); VII - „Про духовні семінарії" (с. 208-218) та ін.

Окрім обряду отець духівник дбав і про церковний спів. Будучи при цьому вчителем церковного обряду і співу у ставропігійській бурсі, підготував він на прохання Ставропігії „Гласопіснець, або напівник церковний" (1894)

У 1914 році о. Ісидора помилково арештовують мадяри і звинувачують його у шпигунстві, наступного року висланий у концтабір Талерґоф (Австрія).

До Львова о. Ісидор Дольницький повернувся наприкінці 1915 року, але підірване здоров'я, фізична кволість і важкі умови воєнного періоду вимагали для нього постійного догляду і щоденної опіки. У червні свого колишнього духівника забирають сестри -васильянки у монастир св. Макрини. І навіть там по змозі він несе духовну потіху й допомогу до кінця свого життя.

22 березня 1924 року перед обідом, у день свята 40 Севастійських мучеників приймає з рук сирітського опікуна отця-професора Лициняка таїнство Маслосвяття і так в загальній опінії святості помирає.